The Hardkiss — Кораблi

Ти дзвониш вночі і мовчиш не про мене Знаєш, даремно, я все давно відчула П'ю мед із вином Бережу ті останні сили тіла Бо твоя любов тягне нас на дно Тільки ти пробачав ту весну Але байдуже В твоїх очах дні останні Венеції Ти пробачав мені все Чи це знак, що поки Всесвіт мовчав Ти палив мої кораблі Сніг попелом став Знала я, не даремно Пізно і темно Страшно іти кудись одній Ти будеш мій ще на мить Не бажаєш зла Напевно, краще нам піти у свої світи Тільки ти пробачав ту весну Але байдуже В твоїх очах дні останні Венеції Ти пробачав мені все Чи це знак, що поки Всесвіт мовчав Ти палив мої кораблі А пробачати було нічого. Я так собі, гралась мов дитина від щастя і аж до відчаю Я здогадувалась, що не єдина Мучила себе протиріччями Я не знала, що любов не завжди буде вічною Ти пробачав ту весну Але байдуже В твоїх очах дні останні Венеції Ти пробачав мені все Чи це знак, що поки Всесвіт мовчав Ти палив мої кораблі Ти пробачав мене Та чому ж болить? Все на Землі мине, То ж нехай горить!