Марія Яремчук — До нестями

Для всіх бути гарною тяжко, Коли маєш крила, як пташка, Усі приземляють щосили, А ти така взяла, о-у, полетіла! І знов, і знов, піднімає любов! (Піднімає любов!) І знов, і знов, піднімає любов! (Піднімає любов!) І знов, і знов, піднімає любов! І знов, і знов, піднімає любов! До нестями! До нестями! Торкалась губами, Торкалась губами! До нестями! До нестями! Торкалась губами, Торкалась... До твоїх!. До твоїх!. Не гоже робити, що схочеш, І бути собою, то злочин, Мовчати треба мовою тіла, А ти така взяла, заговорила. І знов, і знов, піднімає любов! (Піднімає любов!) І знов, і знов, піднімає любов! (Піднімає любов!) І знов, і знов, піднімає любов! І знов, і знов, піднімає любов! До нестями! До нестями! Торкалась губами, Торкалась губами! До нестями! До нестями! Торкалась губами, Торкалась... До твоїх!. До твоїх!. То-то-то-то-то-то-то-торкалась... То-то-то-то-то-то-то-торкалась... То-то-то-то-то-то-то-то-торкалась... До твоїх!. До твоїх!. До твоїх!. До твоїх!.