Yuliya Roznen — Розкажи

Так тихо, місто засинає Димкою вкриває обрії душі Так легко вітер нас гойдає Спогадом зникає на краю Землі Подихом я, подихом ти Подихом ми зігріємо ночі І пригадаємо ким ми раніше були Розкажи де блукають наші сни Розкажи ті історії мені Де всі ночі й дні шаленіли як могли Кілометри від Землі Невгамовні від щастя були Так ніжно, очі закриваю Ліхтарі зникають, але поруч ти Так ніжно губ твоїх торкає Серце завмирає Тишу зберегти Подихом я, подихом ти Подихом ми зігріємо ночі І пригадаємо ким ми раніше були Розкажи де блукають наші сни Розкажи ті історії мені Де всі ночі й дні шаленіли як могли Кілометри від Землі Невгамовні від щастя були Розкажи де блукають наші сни Розкажи ті історії мені Де всі ночі й дні шаленіли як могли Кілометри від Землі Невгамовні від щастя були Розкажи